X
Основна характеристика молекулярної структури змочувальних агентів полягає в тому, що один кінець молекули має гідрофільну групу (сегмент), а інший кінець має гідрофобну групу (сегмент). Ця структура дозволяє змочуваному агенту утворювати бутербродну структуру між рідиною та твердою поверхнею, тим самим зменшуючи поверхневий натяг та сприяючи процесу змочування. Зокрема, гідрофільні групи (такі як гідроксил, карбоксил тощо) стикаються з водою, тоді як гідрофобні групи (наприклад, алкіл, арил тощо) адсорбуються на твердій поверхні, утворюючи моношар, зменшуючи поверхневий натяг покриття і полегшуючи розкидання рідини на твердій поверхні.
Згідно з різними хімічними структурами, засоби для змочування можна розділити на такі категорії: органічний тип кремнію: наприклад, поліефірний органічний кремній, в основному використовується для зменшення динамічного поверхневого натягу. Anionic Type: такі як аддукти етилен оксиду, в основному використовуються в системах водної основи. Nonionic Type: такі як фтор -полімери, з хорошою поверхневою активністю. Додавання, здатність змочування агентів зменшувати динамічний поверхневий натяг, також слід враховувати в практичних застосуванні. Наприклад, фтор, що містять змочування, в основному зменшують статичний поверхневий натяг, тоді як силіконові змочувальні засоби можуть ефективно зменшити динамічний поверхневий натяг. Тому, вибираючи змочувальний агент, необхідно зробити вибір на основі конкретної ситуації.